21-Жов-2020
757
27 вересня – християни східного обряду відзначають Воздвиження Чесного i Життєдайного Хреста Господнього
Воздвиження Чесного i Життєдайного Хреста Господнього — велике християнське свято, що святкується в пам’ять про знайдення хреста, на якому розіп’яли Ісуса Христа.
Свято Хрестовоздвиження належить до 12 найбільших християнських свят і є в новому церковному році наступним після Різдва Богородиці.У храмах відбуваються Всенічне бдіння і Божественна літургія. Віряни дякують Богові за спасіння й просять про здоров'я для себе і близьких.
Історія виникнення свята
У давні часи римські імператори робили численні спроби знищити навіть найменші спогади про життя й діяння Ісуса Христа, про священні місця, із ним пов'язані. Один з імператорів — Адріан — віддав наказ засипати землею священну гору Голгофу, а також Гріб Господній. На штучно створеному імператором пагорбі збудовано святилище богині Венери та поставлено статую бога Юпітера. Протягом тривалого часу на цьому місці збиралися язичники для виконання культових дій, зокрема жертвоприношення. Але минуло 300 років, і християни знайшли гріб Господній та хрест Божий. Ця визначна для всього віруючого люду подія сталася за часів Костянтина Великого, першого з римських імператорів, який прийняв рішення припинити гоніння християн (за легендою, він побачив на небі знамення Боже — хрест із надписом: «Цим переможеш»).
Намагаючись виконати волю Божу, Костянтин Великий відправив до Єрусалима царицю Гелену, свою матір, щоб вона доклала максимум зусиль задля віднайдення Хреста й гробу Господніх. Тривалий час її пошуки не мали успіху, незважаючи на всі старання. І нарешті святині було знайдено під храмом язичницької богині Венери. Храм негайно зруйнували й витягли на світ Божий християнські цінності: Гріб Господній, хрест, на якому було розіп'ято Спасителя, та чотири гвіздки, якими начебто було прибито Сина Божого до хреста.
За деякими переказами, було знайдено не один, а аж три хрести та дощечку з написом, зробленим за наказом Понтія Пілата. Патріарх Макарій вирішив дізнатися, на якому ж саме хресті було розіп'ято Ісуса Христа, тому почав накладати по черзі кожен хрест на покійного. Коли на мертву людину було покладено хрест Господній, мрець ожив. Отже, люди знову отримали можливість поклонятися християнським святиням. Вони побачили диво, що сталося, і попросили патріарха Макарія воздвигнути хрест Господній, щоб віруючі люди могли бачити його бодай здаля. Цариця Гелена після всіх цих подій привезла до Єрусалима часточку від хреста Господнього та знайдені гвіздки. Костянтин Великий віддав наказ побудувати в Єрусалимі храм на честь Христового Воскресіння. Наступного дня після освячення цього нового храму (IV століття) було встановлено святкування Воздвиження Хреста Господнього.
Згідно з переказами, близько 326 року рівноапостольна Єлена (бл. 255-330), мати першого християнського імператора Константина, знайшла в Єрусалимі біля Голгофи Хрест, на якому було розіп’ято Ісуса Христа. Майже три століття пролежав він у землі, у своєрідній братській могилі, куди римляни мали звичай кидати тіла страчених і знаряддя тортур. І ось цей хрест був піднятий патріархом Макарієм над усіма віруючими християнами, які зібралися того дня біля Голгофи. Хрест був не лише віднайденим шматком дерева на якому страждав Ісус, і де закінчився його земний хресний шлях, але й символізував саму Церкву Христову, яка протягом трьох століть зазнавала жахливого гноблення, зневаги і була поза законом. Піднесений хрест став символом перемоги і торжества християнства.
Безмежному тиску сили і жорстокості Римської імперії християнство ранніх віків протиставило лише безмежну віру, надію і любов – головні євангельські цінності. 13 вересня 335 року на місці розп’яття і погребіння Христа (гора Голгофа) був відкритий і освячений храм Воскресіння Христового (нині більш відомий як храм Гробу Господня). Хрест Христовий був поставлений там для загального поклоніння, а святкувати цю подію постановили 14 вересня.
Значення свята Воздвиження
Суть цього свята полягає в тому, що цього дня прославляється добровільна жертва, принесена Богом заради спасіння людства, - розп’яття Сина Божого, Ісуса Христа. Після розп’яття Ісуса хрест, що був до того знаряддям страшних тортур і ганебної кари, став християнською святинею, символом всеохоплюючої любові, перемоги життя над смертю. Окрім того хрест, на якому було розіп'ято Ісуса Христа за повір'ям оживив мерця після прикладення до нього, що вкотре засвідчило чудодайність святині та перемогу Святого Духу над смертю!
Що потрібно робити на Воздвиження Чесного i Життєдайного Хреста Господнього
В цей день прийнято дотримуватись суворого посту, а свої молитви звертати до Ісуса Хреста. Воздвиження Чесного i Життєдайного Хреста Господнього є з одного боку сумною подією - віднайдення знаряддя, на якому було вбито Сина Божого, але з іншого - це вкотре засвідчує перемогу життя над смертю, віри у вічне життя душі та прощення гріхів людства.
Окрім того, за народним звичаєм 27 вересня є днем, коли осінь зустрічається із зимою. Закінчується заготівля горіхів, яблук, з городів пробирається більшість врожаю. Після цього дня можливі перші заморозки, а всі перелітні птахи відлітають у теплі краї.
В церквах проводиться святкова літургія.
Що не можна робити на Воздвиження
На воздвиження категорично заборонено проводити будь-які роботи із деревом, - тесати, рубати дрова. Не прийнято виконувати важку працю. Окрім того не проводять гучні гуляння та свята.
На свято Воздвиження Хреста Господнього намагалися не розпочинати жодних важливих справ: за повір'ям, все розпочате буде марним і безуспішним.
Також боялися вирушати в далеку дорогу. Вважалося, що цього дня можна потрапити не туди, куди планував.
На Воздвиження заборонялося гуляти на природі, йти до лісу або до водойм. Казали, що змії в цей час особливо активні, оскільки готуються до зими і збираються великими групами.
